<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap</id>
  <title>Дневник неразборчивого читателя</title>
  <subtitle>Сяржук Полацкі</subtitle>
  <author>
    <name>Сяржук Полацкі</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2008-10-03T18:51:45Z</updated>
  <lj:journal username="sirogap" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom" title="Дневник неразборчивого читателя"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:86639</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/86639.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=86639"/>
    <title>Проста так</title>
    <published>2008-10-03T18:51:45Z</published>
    <updated>2008-10-03T18:51:45Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/2710/krywa.0/0_1505d_1483a489_L.jpg" width="207" height="304" title="" alt="" border="0" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:86411</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/86411.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=86411"/>
    <title>Начало 20 века</title>
    <published>2008-10-03T09:04:10Z</published>
    <updated>2008-10-03T09:04:10Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://img-fotki.yandex.ru/get/3301/krywa.0/0_14f07_e6f36dbe_orig.jpg"&gt;&lt;img src="http://img-fotki.yandex.ru/get/3301/krywa.0/0_14f07_e6f36dbe_M.jpg" title="реклама гостиницы Метрополь" alt="реклама гостиницы Метрополь" border="2" /&gt;&lt;/a&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Можно сделать клик и щасте будет в четверть мегабайта.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:86190</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/86190.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=86190"/>
    <title>Вайцюшкевiч - Сінеюць цені… (словы Р. Барадулiна)</title>
    <published>2008-10-02T15:21:24Z</published>
    <updated>2008-10-02T15:21:24Z</updated>
    <category term="песні"/>
    <content type="html">У гарачага каханьня&lt;br /&gt;Мітусьлівае насеньне.&lt;br /&gt;Дзе спаткацца з Вамі, пані,&lt;br /&gt;На канапе ці на сене?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На канапе мне скрыпуча,&lt;br /&gt;А на сене Вам калюча.&lt;br /&gt;Гулка гоцкацца на даху,&lt;br /&gt;А на вулцы хопіць страху.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;У шалёнага каханьня&lt;br /&gt;Пазьбіваныя калені.&lt;br /&gt;Ад зялёнага ўздыханьня&lt;br /&gt;Пад вачмі сінеюць цені.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Свой ніколі шал ня ўцэнім,&lt;br /&gt;Аддамо ўсе сілы справам.&lt;br /&gt;Дзе, скажыце, нашым ценям&lt;br /&gt;Стаць адным, але рухавым?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Маладое нецярпеньне&lt;br /&gt;Рассакрэчвае сакрэт.&lt;br /&gt;Шчыльна два зьліюцца цені,&lt;br /&gt;Трэці цень зірне на сьвет.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:85985</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/85985.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=85985"/>
    <title>Belarus freedom</title>
    <published>2008-09-29T17:08:39Z</published>
    <updated>2008-09-29T17:08:39Z</updated>
    <content type="html">Цiкава, а колькi яшчэ чалавек iзноў пашкадавалi, што iх не было на Плошчы?&lt;br /&gt;I яшчэ цiкава: наколькi Сяргей Ляпiс усведамляе, што ён напiсаў песню рэвалюцыi?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:85691</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/85691.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=85691"/>
    <title>Ляпис Трубецкой - Belarus freedom</title>
    <published>2008-09-29T07:09:37Z</published>
    <updated>2008-09-29T17:09:48Z</updated>
    <category term="песні"/>
    <content type="html">Залаты гадзiннiк у чорнай вароны,&lt;br /&gt;Хлопец дурны як малпа з каронай,&lt;br /&gt;Дзiуны алмаз, еўрапейскiя мэты,&lt;br /&gt;Жабы ды чэрцi па кабiнетах.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сэрца палае, далонь не дрыжыць.&lt;br /&gt;Дзе паляўнiчы – там воўк бяжыць.&lt;br /&gt;Пагоня побач. Будзем жыць.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belorussia liberta!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Бораў шалены, напiўшыся сэму:&lt;br /&gt;Ich bin актывiст бэрээсэму,&lt;br /&gt;Воцат на вочы лiецца з нябёс, &lt;br /&gt;Гуляць у хакей – наш казачны лёс.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сэрца палае, далонь не дрыжыць.&lt;br /&gt;Дзе паляўнiчы – там воўк бяжыць.&lt;br /&gt;Пагоня побач. Будзем жыць.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belarus freedom!&lt;br /&gt;Belorussia liberta!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:85483</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/85483.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=85483"/>
    <title>Вайцюшкевiч - Самалёт (сл. Ул. Някляева)</title>
    <published>2008-09-25T11:40:20Z</published>
    <updated>2008-09-25T11:40:20Z</updated>
    <category term="песні"/>
    <content type="html">Першы раз за ўсё жыцьцё&lt;br /&gt;Новы год&lt;br /&gt;У адзіноце –&lt;br /&gt;І такое пачуцьцё, &lt;br /&gt;Як адзін у самалёце.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Што ж, і так яно бывае...&lt;br /&gt;І нябёсаў пасярод&lt;br /&gt;З пляшкі корак выбіваю:&lt;br /&gt;– З Новым Годам,&lt;br /&gt;Самалёт!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:85133</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/85133.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=85133"/>
    <title>Куно</title>
    <published>2008-09-25T10:19:00Z</published>
    <updated>2008-09-25T10:19:00Z</updated>
    <content type="html">Вчера смотрел фильм. Смотрел не с начала - просто на кухне возился, включил телевизор, чтоб веселей было, а там - фантастика.&lt;br /&gt;Минут через десять понял, что смотрю что-то смутно знакомое. Не поленился, посмотрел программу - точно! "И грянул гром". Так и называется.&lt;br /&gt;Кто не вспомнил - Брэдбери. Небольшой такой, но очень гениальный рассказик.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Естественно, Голливуд превратил маленький рассказ в полуторачасовой боевик, но мне понравилось (хотя до "Эффекта бабочки" и не дотягивает). Стало интересно, что другие о фильме думают, полез в тырнет. Оказалось, фильм в прокате провалился, а два местных критика разнесли куно в пух и прах. И нет брэдбериевской гениальности, и спецэффекты - фуфло, и кастинг хреновый, и про политику ничего нету...&lt;br /&gt;Так а что ж ожидать от фантастического боевика? Чтоб корабли в космосе беззвучно взрывались? Если с рассказом Брэдбери сравнивать - фильм ацтой, а вот если с другими представителями жанра - вполне сойдет.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я к чему - тут заранее сравнивают "Обитаемый остров" Бондарчука с произведением Стругацких и ругают фильм (хотя его никто не видел!). А вот Дмитрий Быков, который сие куно уже видел, взял да и похвалил. А ему я верю.&lt;br /&gt;Так что вот.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:84925</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/84925.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=84925"/>
    <title>Пра кавун</title>
    <published>2008-09-23T18:11:40Z</published>
    <updated>2008-09-23T18:26:00Z</updated>
    <category term="маленькі старажытны ліцьвін"/>
    <content type="html">Маленькага старажытнага ліцьвіна паклікалі есьці вялікую ягаду. Ну, ведаеце: салодкі, цукравы на смак, называецца кавун. У садзе пад яблыняй паставілі на стале адну вялізную талерку, сподачкі кожнаму, сурвэткі.&lt;br /&gt;- Нясі, - крычаць, - кавун.&lt;br /&gt;Ну, маленькі старажытны ліцьвін і панёс. Нясе, ледзь ногі перастаўляе. Цяжкі кавун. Ці не такі ж цяжкі, як сам ліцьвін. І тут пад нагу каменьчык трапіўся. Круглы такі каменьчык... Праехалася па ім падэшва ад мыска да пяткі, і маленькі старажытны ліцьвін так і кульнуўся на спіну, а кавун яго зверху прыціснуў.&lt;br /&gt;- Э-э-э, - думае маленькі старажытны ліцьвін, ледзь дыхаючы, - гэта ж калі я яго зьем, мне прыйдзецца увесь гэты цяжар у жываце насіць. Ды на халеру мне такое шчасьце!&lt;br /&gt;І не стаў есьці кавун. І правільна, бо прысмакі, яны такія.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:84491</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/84491.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=84491"/>
    <title>Пра непаслухмянасьць</title>
    <published>2008-09-23T07:16:33Z</published>
    <updated>2008-09-23T07:16:33Z</updated>
    <category term="маленькі старажытны ліцьвін"/>
    <content type="html">Маленькі старажытны ліцьвін быў вельмі непаслухмяны. Яму кажуць: "Бяры шарыкавую аўтаручку і пішы", а ён усё сваёй асадкай нешта крэмзае. Ну што зь ім будзеш рабіць?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:84366</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/84366.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=84366"/>
    <title>Зафрендеж</title>
    <published>2008-09-22T15:25:05Z</published>
    <updated>2008-09-22T15:25:05Z</updated>
    <content type="html">Всех, кого, будучи в полубезумном состоянии отфрендил, сегодня зафрендил обратно.&lt;br /&gt;Вот мне делать нефиг, а?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:84094</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/84094.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=84094"/>
    <title>Пра рыдлёўку</title>
    <published>2008-09-22T14:32:07Z</published>
    <updated>2008-09-23T18:30:20Z</updated>
    <category term="маленькі старажытны ліцьвін"/>
    <content type="html">Жыў неяк на сьвеце маленькі старажытны ліцьвін. Чаму ён быў ліцьвінам - зразумела, а вось чаму маленькі й чаму старажытны - халера яго ведае. І вось калупаўся гэты старажытны маленькі ліцьвін у глебе, выкалупваў палкай-капалкай бульбу і раптам падумаў (а што ж яшчэ галаве рабіць, калі рукі працуюць): а ці не вынайсьці капач які, ці рыдлёўку, а то і проста лапату.&lt;br /&gt;Сказана - зроблена. Хай сабе і не ў голас сказана, але ж маленькія старажытныя ліцьвіны слова трымалі цьвёрда, хоць прамоўленае, хоць прадуманае. &lt;br /&gt;Сеў маленькі старажытны ліцьвін сярод бульбянога поля і вынайшаў капач, вілы, бульбяныя вілы, ну і шуфлю яшчэ да ўсяго. Відаць, ня дурань ён быў: столькі добрых прыладаў навыдумляў! Мы і зараз імі карыстаемся й радуемся. &lt;br /&gt;Так ад аднаго маленькага старажытнага ліцьвіна пайшоў у сьвет прагрэс.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P.S. А калайдэр ужо не маленькі старажытны ліцьвін вынайшаў.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:83803</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/83803.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=83803"/>
    <title>sirogap @ 2008-09-19T19:40:00</title>
    <published>2008-09-19T15:40:28Z</published>
    <updated>2008-09-19T15:40:28Z</updated>
    <category term="фiгня ўсякая"/>
    <content type="html">Не "фi, ляжанка", а "фiлiжанка"</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:83493</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/83493.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=83493"/>
    <title>sirogap @ 2008-09-19T19:17:00</title>
    <published>2008-09-19T15:39:17Z</published>
    <updated>2008-09-19T15:39:17Z</updated>
    <category term="выслоўе"/>
    <category term="фiгня ўсякая"/>
    <content type="html">Ввиду недоступности крабового мяса приходится любить крабовые палочки</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:83279</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/83279.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=83279"/>
    <title>Сьвяты-3 | Праздники-3</title>
    <published>2008-09-18T09:05:25Z</published>
    <updated>2008-09-18T09:07:02Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://www.ljplus.ru/img4/s/i/sirogap/roddom.jpg" width="450" height="402" alt="69.07 КБ"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Роўна 34 гады таму вось у гэтым доме я i нарадзiўся (на фота Расонскi раддом, 2008)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ровно 34 года тому вот в этом доме я и родился (на фото Россонский роддом, 2008)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:82951</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/82951.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=82951"/>
    <title>Сьвяты-2 | Праздники-2</title>
    <published>2008-09-11T08:00:51Z</published>
    <updated>2008-09-11T08:00:51Z</updated>
    <content type="html">Фота, як мне падаецца, добра падыходзiць да Дня беларускай вайсковай славы (8 верасьня). Гэта ваколiцы гораду Цебярда, блiзу Цебярдзiнскага экалягiчнага запаведнiку (дзе б я яшчэ белавежскiх зуброў пабачыў!). Халера яго ведае, што ў карачаеўскiх леснiкоў гэта абазначае, але мне было премна. А можа i не леснiкi гэта... Там такiх малюнкаў шмат знайсьцi можна.&lt;br /&gt;&lt;hr&gt;Фото, как мне кажется, хорошо подходит ко Дню белорусской воинской славы (8 сентября). Это окрестности города Теберда, поблизости от Тебердинского экологического заповедника (где б я еще беловежских зубров увидел!). Чер его знает, что у карачаевских лесников это обозначает, но мне было приятно. А может и не лесники это... Там таких рисунков много нати можно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.ljplus.ru/img4/s/i/sirogap/bnr.jpg" width="338" height="450"&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:82730</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/82730.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=82730"/>
    <title>Сьвяты | Праздники</title>
    <published>2008-09-11T07:47:57Z</published>
    <updated>2008-09-11T07:47:57Z</updated>
    <content type="html">Вырашыў працягнуць тэму сьвятаў з папярэдняга паста.&lt;br /&gt;&lt;hr width="400" align="left"&gt;Решил продолжить тему праздников из предыдущего поста.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.ljplus.ru/img4/s/i/sirogap/scool3.jpg" width="350" height="222"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;прысвячаецца 1 верасьня | посвящается 1 сентября &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;фота люты 2008 | фото февраль 2008</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:82461</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/82461.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=82461"/>
    <title>Дык эта...</title>
    <published>2008-09-10T18:49:00Z</published>
    <updated>2008-09-10T18:49:00Z</updated>
    <content type="html">Деревянная свадба - тоже праздник. Тем более, что не все до нее добираются совместными усилиями. Некоторые уже годы развода в это время отсчитывают.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;10 сентября 2003.&lt;br /&gt;Да...&lt;br /&gt;И деревья тогда были зеленее, и воздух прозрачнее. Только жена по-прежнему умница и красавица.&lt;br /&gt;Люблю. Целую.&lt;br /&gt;Я.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:82347</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/82347.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=82347"/>
    <title>Кошачья философия</title>
    <published>2008-09-06T08:09:02Z</published>
    <updated>2008-09-06T08:09:02Z</updated>
    <content type="html">Я никаким спортом не занимаюсь - я упражняюсь только в отдыхе и сне.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Любопытство не лечится.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кошки вовсе не ленивы - у них просто слабая мотивация.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кошки гораздо умнее собак. Где вы видели, чтобы восемь кошек тащили нарты по колено в снегу?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;У собаки есть хозяин, у кошки - слуга.&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тяжкий труд окупается в будущем... А лень - прямо сейчас!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кошки и кровати отлично подходят друг к другу.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кошки вовсе не создают хаос - они просто наводят свой порядок.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Если оно мне нравится, значит, это мое.&lt;br /&gt;Если я его первым увидел, значит, это мое.&lt;br /&gt;Если оно у меня в лапах, значит, это мое.&lt;br /&gt;Если оно похоже на мое, значит, это мое.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Кошка совершенно невинна, даже когда ее вина очевидна.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я хочу есть, следовательно, я существую.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Это не у меня неверная позиция... Это вы ничего не понимаете!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Собаки верят, что они люди. Кошки верят, что они боги.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:82081</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/82081.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=82081"/>
    <title>Отфрендёж-2</title>
    <published>2008-09-05T10:29:57Z</published>
    <updated>2008-09-05T10:29:57Z</updated>
    <content type="html">Снял еще 10 галочек из списка друзей.&lt;br /&gt;Добавил 1.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:81667</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/81667.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=81667"/>
    <title>Читаю всякое тут...</title>
    <published>2008-09-04T19:15:10Z</published>
    <updated>2008-09-04T19:15:10Z</updated>
    <content type="html">«"Правильные" шаги демократических лидеров сменяются явными провалами, и надежды на успех демократии уходят, как песок сквозь пальцы. Демократам важно предъявить не только программы (у нас общество не ориентировано на программы), но и лидера, за которым могли бы пойти: незапятнанного, нескомпроментированного и в то же время привлекательного для различных социальных групп. Нельзя сказать, что такой лидер на поверхности, что это Гайдар, Явлинский, Ельцин или еще кто-то.&lt;br /&gt;[...]&lt;br /&gt;Претенденту для победы необходимо разыграть сцену из героической драмы. Он - герой, который выходит на поединок со злом. Зло, как правило, многолико, явно могущественнее витязя, и вот он должен помериться с ним силами, победить и стать народным героем. Так поступают практически все...»&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Не подумайте чего дурного - это я журнал фантастики "Если" №1 за 1995 год читал. Статья Екатерины Егоровой, доктора политических наук.&lt;br /&gt;Если Лукашенко к тому времени описанную схему уже отработал, то про Путина (да и Медведева) - четко угадано. А еще в статье здорово подмечено, что у нас выбирают не умом, а душой, сердцем, левой ногой - чем угодно, но не умом.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:81306</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/81306.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=81306"/>
    <title>sirogap @ 2008-08-29T23:20:00</title>
    <published>2008-08-29T19:24:23Z</published>
    <updated>2008-08-29T19:24:23Z</updated>
    <content type="html">Вопратка са льну цi з бавоўны - &lt;br /&gt;У труне ўсё роўна...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:81047</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/81047.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=81047"/>
    <title>Сурганова - Оставь</title>
    <published>2008-08-29T18:37:02Z</published>
    <updated>2008-08-29T18:37:02Z</updated>
    <category term="песні"/>
    <content type="html">Оставь хоть что-нибудь на память о себе -&lt;br /&gt;не только тишину седых оград,&lt;br /&gt;не только скорбь губительных утрат -&lt;br /&gt;оставь хоть что-нибудь на память о себе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оставь хоть что-нибудь на память о себе -&lt;br /&gt;полтакта не слетевших с грифа нот,&lt;br /&gt;ведь я кричу тебе через закрытый рот -&lt;br /&gt;оставь хоть что-нибудь на память о себе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сбавь бег коня, я догоню тебя в пути,&lt;br /&gt;я долечу сквозь омут расстояний&lt;br /&gt;и расскажу о терпком вкусе подаяний.&lt;br /&gt;Пришпорь коня, я догоню тебя в пути.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оставь раскаянья свои колючей мгле.&lt;br /&gt;И то, что ты есть - вовсе не ошибка.&lt;br /&gt;Ты подарила мне свою улыбку.&lt;br /&gt;Оставь хоть что-нибудь на память обо мне.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оставь хоть что-нибудь на память о себе -&lt;br /&gt;не только тишину седых оград,&lt;br /&gt;не только скорбь губительных утрат -&lt;br /&gt;оставь хоть что-нибудь на память о себе...</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:80304</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/80304.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=80304"/>
    <title>sirogap @ 2008-08-29T21:02:00</title>
    <published>2008-08-29T17:14:22Z</published>
    <updated>2008-08-29T19:43:08Z</updated>
    <content type="html">А што, сябры вы робiце, калi ў вас непрыемнасьцi? Не такiя, пра якiя вы пiшаце ў ЖЖ, а такiя, пра якiя ня пiшаце.&lt;br /&gt;Я неадэкватны, я жадаю не iснаваць, я магу нарабiць глупстваў, за якiя будзе сорамна. Ды што там - я ўжо iх нарабiў. Што далей?&lt;br /&gt;Памерцi хачу на радзiме. Час купляць бiлеты на цягнiк?&lt;br /&gt;Ёсьць простыя рашэннi - паразмаўляць, зразумець, але памерцi прасьцей. Колькi каштуе тэстамент у натарыюса?&lt;br /&gt;А, пайшло яно.&lt;br /&gt;Скажыце мне што-небудзь. Вельмi прашу, скажыце.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:79972</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/79972.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=79972"/>
    <title>No pasaran</title>
    <published>2008-08-29T08:47:55Z</published>
    <updated>2008-08-29T08:47:55Z</updated>
    <content type="html">А вот у кого появился здоровый такой блок рекламы вместо аккуратненького баннера? Не мешает?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Если да, идем сюда: &lt;a href="http://www.livejournal.com/customize/options.bml?group=customcss"&gt;http://www.livejournal.com/customize/options.bml?group=customcss&lt;/a&gt; и в блок «Custom stylesheet» добавляем следующую запись:&lt;br /&gt;.adv { display: none;}&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Теперь не забудьте сохранить.&lt;br /&gt;(Подозреваю, что лечит от любой рекламы в вашем журнале)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:sirogap:79774</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://sirogap.livejournal.com/79774.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://sirogap.livejournal.com/data/atom/?itemid=79774"/>
    <title>Апавяданне | Рассказ</title>
    <published>2008-08-25T20:41:01Z</published>
    <updated>2008-08-25T20:41:01Z</updated>
    <content type="html">&lt;span style="color:#060;"&gt;&lt;b&gt;&lt;big&gt;Чаму царква не прызнала Антося святым&lt;/big&gt;&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Ведама ж, Антось ня стаў святым не з-за свайго прозвішча — Грубы. Чалавек ён быў мяккі, ніколі нікому не сказаў нядобрага слова, а нават калі і сказаў, то потым шмат пакутваў і абавязкова прасіў прабачэння. Худы, у профіль нібы якая паперчына з носам, ён заўжды горбіўся, глядзеў долу, а сустракаючы позірк субяседніка нязменна чырванеў.&lt;br /&gt;Ніхто не ведаў ад яго чаго благога, наадварот: то бабульку праз дарогу перавядзе, то грошай пазычыць ці нават ахвяруе. Не апошняе, канечне, ахвяруе, але і ня з гэтай нагоды ён так і не стаў святым.&lt;br /&gt;Цноту Антось страціў позна і потым вельмі шкадаваў. Не страчанай цноты, а тое, што адбылася гэтая сусветная дзея тады, калі іншыя ўжо ажаніліся па другому разу. Столькі часу прайшло марна! Але вы памыляецеся, калі думаеце, што Антось кінуўся ў распусту. Проста ён знайшоў тую, якую шмат хто шукае, а некаторыя і ня вераць, што яна ёсць. Ды й наўрад ці плоцевае жыццё магло стаць перашкодай у прызнанні Антося Грубага святым.&lt;br /&gt;Аднойчы, паліўшы на сваім гаўбцы ды паглядаючы з свайго дванаццатага паверху на крывую вішню ўнізе, Антось адчуў свярбенне між лапатак. Потым па спіне нібы ручаінкі поту прабеглі, потым стала балюча, футболка лопнула, і прыемны цяжар крылаў распрастаўся ў паветры.&lt;br /&gt;Антось засьмяяўся і скокнуў насустрач ветру...&lt;br /&gt;Калі яго хавалі, шмат хто дзівіўся, навошта труну выслалі пер'ем. Антось жа ў той час ужо стаяў ля дзвух варотаў і Пётра ніяк ня мог уцяміць, куды яго накіраваць. Здаецца, і дрэннага не рабіў, але і паслуг няшмат... Нарэшце ён адчыніў і светлыя прыемна гладкія драўляныя вароты, сагрэтыя сонцам, і чыгунныя з іржой і чорнай акалінай, абсмаленыя падземным полымем.&lt;br /&gt;- Выбірай сам, - буркнуў Пётра і адвярнуўся, але раз-пораз кідаў на Антося, пакуль той думаў, цікаўныя позіркі. &lt;br /&gt;Грубы разважаў хвілін пяць, хоць на самой справе вырашыў усё ў першыя ж секунды. Проста ён пераконваў сябе, што рашэнне правільнае. А праз пяць хвілін Антось махнуў развітальна святому Пётры і пайшоў у пекла.&lt;br /&gt;Хто ведае, можа разлік быў, што Пётра яго затрымае, а хутчэй не было ніякіх разлікаў, а было нешта іншае. Неістотна. Галоўнае, што царква не можа далучыць да ліку святых таго, хто смажыцца ў пекле. &lt;br /&gt;Бачыце, якое глупства нашае жыццё?&lt;br /&gt;&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="color:#006;"&gt;&lt;b&gt;&lt;big&gt;Почему церковь не признала Антося святым&lt;/big&gt;&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Конечно, Антось не стал святым не из-за своей фамилии - Грубый. Человек он был мягкий, никогда никому не сказал недоброго слова, а если когда и сказал, то потом сильно мучился и обязательно просил прощения. Худой, в профиль будто какая бумага с носом, он всегда сутулился, смотрел в землю, а встречая взгляд собеседника неизменно краснел.&lt;br /&gt;Никто не знал от него чего дурного, наоборот: то старушку через дорогу переведет, то денег одолжит или даже пожертвует. Не последнее, конечно, жертвует, но и не по этой причине он так и не стал святым&lt;br /&gt;Невинности Антось лишился поздно и очень жалел. Не утраченной невинности, а того, что произошло это вселенское действо тогда, когда другие уже женились по второму разу. Столько времени прошло даром! Но вы ошибаетесь, если думаете, что Антось бросился в разврат. Просто он нашел ту, кого много кто ищет, а некоторые и не верят, что она есть. Да и вряд ли половая жизнь могла стать препятствием в признании Алеся Грубого святым.&lt;br /&gt;Однажды, покуривая на балконе и глядя со своего двенадцатого этажа на кривую вишню внизу, Антось почуствовал зуд между лопаток. Потом по спине словно ручейки пота пробежали, потом стало больно, футболка лопнула, и приятная тяжесть крыльев распросталась в поздухе.&lt;br /&gt;Антось засмеялся і прыгнул навстречу ветру...&lt;br /&gt;Когда его хоронили, многие удивлялись, зачем гроб устлали перьями. Антось же в то время уже стоял около двух врат и Петр никак не мог понять, куда его направить. Вроде и дурного не делал, но и заслуг немного... Наконец, он открыл и светлые приятно гладкие деревянные ворота, согретые солнцем, и чугунные с ржавчиной и черной окалиной, обожженные подземным пламенем.&lt;br /&gt;- Выбирай сам, - буркнул Петр и отвернулся, но время от времени бросал на Антося, пока тот думал, заинтересованные взгляды.&lt;br /&gt;Грубый размышлял минут пять, хотя на самом деле решил всё в первые же секунды. Просто он убеждал себя, что решение правильное. А через пять минут Антось махнул на прощание святому Петру и пошел в ад. &lt;br /&gt;Кто знает, может расчет был, что Петр его остановит, а скорей не было никаких расчетов, а было что-то другое. Неважно. Главное, что церковь не может причислить к лику святых того, кто жарится в аду.&lt;br /&gt;Видите, какая глупость наша жизнь? &lt;br /&gt;&lt;/span&gt;</content>
  </entry>
</feed>
